Admin
У Києві 10 березня попрощалися з Героєм України, командиром батальйону “Вовки Да Вінчі” Дмитром Коцюбайлом. Його тіло привезли до Михайлівського Золотоверхого собору, звідти труну з тілом Героя з почесним караулом доправили на Майдан Незалежності, щоб вшанувати пам’ять воїна могли всі охочі.
На церемонії прощання були присутні тисячі людей, а також найвище військово-політичне керівництво України.
До Михайлівського собору прийшли сотні українців, які хотіли віддати данину пам’яті воїнові, що віддав життя, захищаючи Україну від споконвічного ворога. Храм був переповнений людьми. Люди зібралися й біля собору.
Вклонитися пам’яті легендарного воїна до Михайлівського собору прибув президент України Володимир Зеленський та прем’єрка Фінляндії Санна Марін, що 10 березня приїхала до Києва з офіційним візитом.
“Боляче втрачати наших героїв. Хоробрих, сміливих, сильних. Вірних собі і державі. Разом із прем’єр-міністром Фінляндії Санною Марін попрощалися із Дмитром Коцюбайлом. Передав матері “Да Вінчі” Оксані Коцюбайло відзнаку “Хрест бойових заслуг”, якою посмертно удостоєно її сина. Ніколи не забудемо. І будемо завжди вдячні. Вічна пам’ять!” – зазначив Зеленський після прощання з воїном.
Коли завершилася заупокійна служба, почесна варта та катафалк з тілом “Да Вінчі” вирушили з Михайлівської площі до Майдану Незалежності. Там прощання з воїном продовжилося.
Під час прощання з “Да Вінчі” перекрили Хрещатик.
На Майдані Незалежності на церемонії прощання з воїном були присутні головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Резніков, очільник ГУР Кирило Буданов та тисячі українців.
На війні Дмитро Коцюбайло – з початку російської агресії проти України у 2014 році. Свій останній бій 27-річний природжений воїн прийняв 7 березня під Бахмутом на Донеччині.
Напередодні, 9 березня, прощання з “Да Вінчі” проходило у селі Бовшів на Івано-Франківщині. Односельці вклонилися Героєві України у місцевому Будинку культури, після того його відспівали у церкві.
“Да Вінчі” загинув 7 березня під Бахмутом. Трагічну звістку про смерть воїна у бою повідомив президент України Володимир Зеленський.
Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянське, нині Бурштинської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області України. Освіту здобував у Бовшівській загальноосвітній школі та Івано-Франківському художньому ліцеї.
“Його прадід воював у складі Української повстанської армії. Дмитру про це розповідала бабуся”, – зазначили у Бурштинській міській раді.
Вочевидь, саме це й визначило подальшу долю Дмитра і спрямувало його на шлях воїна.
На момент загибелі Дмитрові Коцюбайлу було 27 років. Дев’ять з них він провів на війні: зброю до рук “Да Вінчі” взяв у 2014 році, коли Росія розпочала збройну агресію проти України. На той момент йому ледь виповнилося 18 років.
Вже у перший рік на фронті Дмитро отримав тяжке поранення у селищі Піски на Донеччині. Йому в обличчя прилетів уламок снаряда, розірвавши губу та вибивши зуб. Іншим уламком перебило ключицю, тож медикам довелося встановлювати скріплювальну пластину, пошкоджено ребра. Після одужання Дмитро одразу ж повернувся на передову.
У 2014-му командував взводом добровольців, а у 2015-му – добровольчою ротою.
17 березня 2016 року призначений командиром 1-ї окремої штурмової роти “Вовки Да Вінчі” ДУК ПС, яку згодом переформатували в батальйон. Під час повномасштабної війни з Росією “Вовки Да Вінчі” воювали у складі 67-мої окремої механізованої бригади.
За роки на війні Дмитро Коцюбайло без перебільшень став легендою. Заслуги молодого, але надзвичайно талановитого командира-добровольця зрештою визнала й держава: 30 листопада 2021 року він був удостоєний найвищої державної нагороди – звання Героя України із врученням “Золотої Зірки”. Як зазначено в указі президента Володимира Зеленського, високе звання присвоєне Дмитрові Коцюбайлу “за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України”.
Він став наймолодшим в історії України добровольцем, який отримав найвищу державну відзнаку прижиттєво.
Нагадаємо, напередодні з “Да Вінчі” попрощалися на його малій батьківщині. Сотні людей прийшли віддати шану легендарному воїнові, що народився на Івано-Франківщині.
Воював Дмитро з 18 років, фактично все його доросле життя нерозривно пов’язане з війною.
Про загибель Коцюбайла 7 березня повідомив президент України Володимир Зеленський. “Сьогодні в бою загинув “Да Вінчі”, Герой України, доброволець, людина-символ, людина-хоробрість”, – заявив глава держави.
